Займенник (Pronoun) – самостійна частина мови, що вказує на особу, предмети, явища, що вже були згадані в тексті, але не називає їх. Таким чином, займенники допомагають уникнути повторень однакових іменників та інших частин мови.

Головне призначення особових займенників (Personal Pronouns) – заміна іменників, якщо з контексту в тексті зрозуміло, про що або про кого йде мова. Особові займенники поділяються на займенники називного та об'єктного відмінків.

Об'єктний відмінок в англійській мові може відповідати родовому, давальному, знахідному, орудному, місцевому відмінкам української мови. 

Займенник та іменник в об'єктному відмінку відповідає на питання «кого?» «кому?» «ким?» «що?» «чому?» «чим?». В реченні займенник в об'єктному відмінку використовується в якості додатка, а також вживається в коротких відповідях, навіть якщо в них займенник є підметом.

• I love you and you love me. – Я люблю тебе, а ти любиш мене.

• Don’t blame us for your own mistakes. – Не звинувачуй нас в своїх власних помилках.

• Jack asked him some personal questions. – Джек поставив йому декілька особистих питань.

• I need to talk to Kate, call her, please. – Мені потрібно поговорити з Кейт, поклич її, будь ласка.

• Don’t tell my mom about it. – Не кажи моїй мамі про це.

• I can’t find my keys, so probably I have lost them. – Я не можу знайти свої ключі, тому, можливо, я їх загубив.

• Who did that? Jack? - Not him! – Хто це зробив? Джек? - Не він!

• I’m so exhausted. - Me too. – Я так втомився. - Я теж.